Який броуліфтинг обрати: ендоскопічний чи двоплощинний?

Який броуліфтинг обрати: ендоскопічний, прямий чи двоплощинний? Не існує одного методу підтяжки брів, який однаково добре підходить усім. Вибір залежить від анатомії обличчя, положення брів, висоти чола, стану тканин, міміки та результату, якого хоче пацієнтка.

У своїй практиці я використовую методики, які вважаю ефективними та виправданими в конкретній клінічній ситуації. Водночас є способи підтяжки брів, до яких я ставлюся критично та принципово не застосовую.

Розберімо, чим відрізняються ендоскопічний ліфтинг брів, прямий та двоплощинний броуліфтинг і в яких випадках я розглядаю кожен із цих варіантів.

Ендоскопічний ліфтинг брів

Ендоскопічний броуліфтинг — це значно більше, ніж делікатне підняття хвостів брів. За допомогою ендоскопічної техніки можна отримати як помірний і максимально природний результат, так і більш помітно змінити положення брів — залежно від анатомічних особливостей та побажань пацієнтки.

Операція виконується через невеликі доступи у волосистій частині голови. Завдяки їх розташуванню після загоєння рубці залишаються прихованими у волоссі.

Якщо пацієнтка хоче більш витягнутий розріз очей або популярний ефект cat eyes, це також можна врахувати під час планування операції. Однак форма очей та положення брів завжди повинні залишатися гармонійними щодо інших пропорцій обличчя.

Ендоскопічна техніка дозволяє працювати не лише з латеральною частиною, тобто хвостами брів, а й комплексно коригувати всю верхню третину обличчя.

Наприклад, якщо маємо дуже активне чоло, виражене міжбрів’я або ситуацію, коли ботулотоксин не дає бажаного ефекту, може бути доцільним повний лобно-скроневий ліфтинг. Він дозволяє змінити положення тканин чола, зменшити вираженість складок у міжбрівній зоні та сформувати більш гармонійний вигин брови.

Докладніше про саму операцію можна прочитати на сторінці підтяжка брів у Києві.

Чи можна поєднати ендоскопічний ліфтинг із підтяжкою обличчя?

Так. Якщо обличчя не важке і є початкові прояви птозу середньої або нижньої третини, обсяг операції можна розширити.

У деяких випадках робота починається з верхньої третини — чола, скронь та брів — і продовжується корекцією середньої, а за показаннями й нижньої третини обличчя. Таким чином можна сформувати комплексний план омолодження аж до повноцінного фейсліфту.

Тобто ендоскопічний броуліфтинг може бути як самостійною операцією, так і частиною комплексної підтяжки обличчя.

Про різницю між методами комплексного омолодження я також детально розповідав у матеріалі «Кругова підтяжка чи ендоскопічний ліфтинг: який метод вибрати?».

Прямий броуліфтинг

При прямому броуліфтингу розріз виконується безпосередньо над бровою. Хірург видаляє смужку шкіри, після чого брова переміщується у вище положення.

До цієї методики я ставлюся вкрай критично і у своїй практиці її не виконую.

Головна причина — розташування післяопераційного рубця у відкритій зоні обличчя, безпосередньо над бровою.

Особливості формування рубця індивідуальні. Навіть при акуратному хірургічному шві неможливо наперед гарантувати, що рубець буде практично непомітним. На мою думку, за наявності сучасних альтернатив залишати післяопераційний шов у настільки помітній зоні обличчя невиправдано.

Двоплощинний броуліфтинг

Якщо пацієнтка хоче менш об’ємне втручання і основним завданням є саме підняття хвостів брів, я можу виконати двоплощинний броуліфтинг.

У цьому випадку немає необхідності виконувати таку ж глибоку роботу з тканинами верхньої третини обличчя, як при повному ендоскопічному ліфтингу.

Під час операції брова мобілізується та переміщується вище на шкірному клапті. Водночас клапоть надійно фіксується за допомогою фрагмента поверхневого листка глибокої скроневої фасції.

Така фіксація допомагає зменшити навантаження на шов та створити умови для стабільного положення тканин. А розріз, як і при ендоскопічній операції, розташовується у волосистій частині голови, тому після загоєння залишається прихованим у волоссі.

Двоплощинний ліфтинг особливо цікавий пацієнткам, яким не потрібна комплексна корекція всього чола, але необхідно:

• підняти зовнішню частину брови;
• зробити погляд більш відкритим;
• скоригувати опущення хвостів брів;
• дещо змінити напрямок латеральної частини брови;
• у певних випадках створити більш витягнутий контур периорбітальної зони.

За показаннями операцію також можна поєднувати з ліпофілінгом малярної та періорбітальної зон, якщо потрібно відновити втрачений об’єм та додатково гармонізувати зону навколо очей.

Ендоскопічний чи двоплощинний броуліфтинг: у чому різниця?

Тобто питання «який броуліфтинг кращий?» не зовсім правильне. Важливіше визначити, який метод підтяжки брів оптимальний саме для конкретної анатомії та поставленого завдання.

Коли достатньо підняти тільки хвости брів?

Іноді вікові зміни або анатомічні особливості концентруються переважно в латеральній зоні. Хвіст брови опускається, зовнішня частина верхньої повіки виглядає важчою, а погляд — більш втомленим.

Якщо положення центральної частини брови та стан чола не потребують значної корекції, немає необхідності виконувати більшу операцію лише заради самого факту застосування ендоскопічної техніки.

У такій ситуації локальний двоплощинний броуліфтинг може бути більш логічним рішенням.

Коли краще ендоскопічна підтяжка брів?

Ендоскопічна підтяжка брів та чола більш доречна, якщо проблема не обмежується лише хвостом брови.

Я розглядаю її, коли необхідно одночасно працювати з кількома зонами:

• положенням брів;
• опущенням тканин чола;
• міжбрівною ділянкою;
• скроневою зоною;
• периорбітальною областю;
• асиметрією верхньої третини обличчя.

Також ендоскопічний метод дає більше можливостей для комплексної зміни архітектури верхньої третини обличчя, коли завдання виходить за межі простого підняття зовнішньої частини брови.

Як я обираю метод підтяжки брів

Я не обираю операцію лише за фотографією бажаного результату.

Фото може допомогти зрозуміти естетичні побажання пацієнтки: більш відкритий погляд, виразний вигин брови, піднятий хвіст або ефект cat eyes. Але однаковий візуальний результат неможливо механічно перенести на різні обличчя.

Перед вибором методу я оцінюю:

• вихідне положення брів;
• асиметрію правої та лівої сторони;
• висоту чола;
• лінію росту волосся;
• якість і рухливість тканин;
• стан верхніх повік;
• роботу мімічних м’язів;
• пропорції верхньої, середньої та нижньої третини обличчя.

Одній пацієнтці буде достатньо акуратно підняти лише хвости брів. Іншій потрібна комплексна ендоскопічна корекція верхньої третини обличчя. А в частини пацієнток корекцію брів доцільно планувати разом з іншими операціями на обличчі.

Саме тому правильно обране рішення починається не з назви операції, а з консультації та точного розуміння результату, якого ми хочемо досягти.

Часті запитання про броуліфтинг

Що краще: ендоскопічний чи двоплощинний броуліфтинг?

Це залежить від обсягу необхідної корекції. Якщо потрібно комплексно змінити верхню третину обличчя, частіше розглядається ендоскопічна техніка. Якщо основне завдання — підняти переважно хвости брів, у певних випадках достатньо двоплощинного броуліфтингу.

Чи можна за допомогою броуліфтингу зробити cat eyes?

Положення хвостів брів та латеральної частини периорбітальної зони можна змінювати під час хірургічної корекції. Можливий ступінь зміни залежить від анатомії, положення тканин та обраного виду операції.

Де знаходяться рубці після ендоскопічної підтяжки брів?

Хірургічні доступи розташовуються у волосистій частині голови, тому після загоєння рубці приховані волоссям.

Чи можна поєднати підтяжку брів із фейсліфтом або ліпофілінгом?

Так, за відповідними показаннями броуліфтинг може бути частиною комплексної операції на обличчі та поєднуватися з іншими методиками. Остаточний обсяг втручання визначається після очної консультації та оцінки анатомії.

Як зрозуміти, який вид броуліфтингу потрібен саме мені?

Визначити оптимальну методику лише за фотографією неможливо. Необхідно оцінити положення брів, чоло, лінію росту волосся, міміку, стан тканин та пропорції обличчя. Саме на консультації формується індивідуальний план операції.

Добряков К.В.